задумливо
ЗАДУМЛИВО. Присл. до задумливий. Човен повільно плив за водою. Івась поклав весло, задумливо дивився на ліс (Збан., Старший брат, 1952, 17); Настя мовчала, задумливо гризучи травинку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 68); * Образно. Шепче задумливо листя, В'яне, жовтіє. Стріпує роси сріблисті (Рильський, І 1960, 104).