займистий
ЗАЙМИСТИЙ, а, е. Який легко спалахує, загоряється. Ні в якому разі не можна [в тваринницьких приміщеннях] утеплювати стіни і горищні перекриття соломою, очеретом або іншим займистим матеріалом (Колг. Укр., 9, 1958, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | займистий | займиста | займисте | займисті |
Родовий | займистого | займистої | займистого | займистих |
Давальний | займистому | займистій | займистому | займистим |
Знахідний | займистий, займистого | займисту | займисте | займисті, займистих |
Орудний | займистим | займистою | займистим | займистими |
Місцевий | на/у займистому, займистім | на/у займистій | на/у займистому, займистім | на/у займистих |