зайнятість
ЗАЙНЯТІСТЬ, тості, ж. 1. Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою. На відміну від капіталізму планова соціалістична система господарства поєднує прискорення технічного прогресу з цілковитою зайнятістю всього працездатного населення (Програма КПРС, 1961, 58).
2. Стан людини, яка не має вільного часу. Тільки-но Потопальський, пославшись на свою надзвичайну зайнятість, вийшов з кабінету, за ним рушив і Покришень (Збан., Сеспель, 1961, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зайнятість | зайнятості |
Родовий | зайнятості, зайнятости | зайнятостей |
Давальний | зайнятості | зайнятостям |
Знахідний | зайнятість | зайнятості |
Орудний | зайнятістю | зайнятостями |
Місцевий | на/у зайнятості | на/у зайнятостях |
Кличний | зайнятосте | зайнятості |