закликаний
ЗАКЛИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закликати. І тихо б розійшовся люд робочий, Якби... на натовп не наскочив Поліції загін, закликаний завчасно (Еллан, I, 1958, 293); Мати з жахом дивилася на заснуле маля, їй приверзлося, що не пізнає його личка, що це не немовля вже, а принаймні дорослий солдат, закликаний до армії, безконечно далекий від материної ласки, навіть із вусами... (Ю. Янов., II, 1954, 113); // закликано, безос. присудк. сл. З першого дня [війни] його закликано, як і всіх, кому належало, до армії (Збан., Єдина, 1959, 215).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закликаний | закликана | закликане | закликані |
Родовий | закликаного | закликаної | закликаного | закликаних |
Давальний | закликаному | закликаній | закликаному | закликаним |
Знахідний | закликаний, закликаного | закликану | закликане | закликані, закликаних |
Орудний | закликаним | закликаною | закликаним | закликаними |
Місцевий | на/у закликаному, закликанім | на/у закликаній | на/у закликаному, закликанім | на/у закликаних |