заклинання
ЗАКЛИНАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. заклинати
2. За марновірними уявленнями - усталена словесна формула, звичайно супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. Знахарка перехрестила, покропила свяченою водою вікна, двері. Прошептала якесь заклинання (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 36); В основі магії лежала віра первісних людей в те, що з допомогою заклинань та обрядів можна впливати.. на хід явищ і подій в навколишньому світі (Нар си стар. іст. УРСР, 1957, 21).
3. Те саме, що проклін. Яких тільки заклинань, погроз і репресій не вживали [німці], скільки лиха зазнали робітники за повільність ремонту! (Ле, Мої лист 1945, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заклинання | заклинання |
Родовий | заклинання | заклинань |
Давальний | заклинанню | заклинанням |
Знахідний | заклинання | заклинання |
Орудний | заклинанням | заклинаннями |
Місцевий | на/у заклинанні | на/у заклинаннях |
Кличний | заклинання | заклинання |