закльовувати
ЗАКЛЬОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Б'ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів).
2. кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого-небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому-небудь. - Заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки голубку. - То ти, дочко, не потурай свекрусі (Н.-Лев., II, 1956, 327); Панасика шкода - заклюють його, так і лишиться «майстром другого класу» (Збан., Малин. дзвін, 1958, 155); - Нове діло, страшнувато якось навіть подумати... Скажи завтра моїй Параскіці про це - заклює... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 233); // Нападати на кого-небудь, не даючи йому говорити.- Тільки Степан Іванович Шугай почав прямо і щиро говорити, але його заклювали (Хижняк, Невгамовна, 1961, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закльовую | закльовуємо |
2 особа | закльовуєш | закльовуєте |
3 особа | закльовує | закльовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закльовуватиму | закльовуватимемо |
2 особа | закльовуватимеш | закльовуватимете |
3 особа | закльовуватиме | закльовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закльовував | закльовували |
Жіночий рід | закльовувала | |
Середній рід | закльовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закльовуймо | |
2 особа | закльовуй | закльовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закльовуючи | |
Минулий час | закльовувавши |