заколисаний
ЗАКОЛИСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заколисати. Ларонька, умита, нагодована, заколисана, засинає в своєму маленькому ліжкові (Дім., Ідол, 1961, 96); Їй почало здаватися, що вона засинає, заколисана гудінням вітру (Хижняк, Тамара, 1959, 257); Заколисаний родинним щастям з любою дружиною, Семен забув.. свої колишні турботи (Коцюб., І, 1955,109); * Образно. І снігом прихорошені, Вітрами заколисані Смереки над Карпатами, Мов на блакиті писані (Нагн., Вибр., 1950, 269).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заколисаний | заколисана | заколисане | заколисані |
Родовий | заколисаного | заколисаної | заколисаного | заколисаних |
Давальний | заколисаному | заколисаній | заколисаному | заколисаним |
Знахідний | заколисаний, заколисаного | заколисану | заколисане | заколисані, заколисаних |
Орудний | заколисаним | заколисаною | заколисаним | заколисаними |
Місцевий | на/у заколисаному, заколисанім | на/у заколисаній | на/у заколисаному, заколисанім | на/у заколисаних |