заколихувати
ЗАКОЛИХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОЛИХАТИ, заколишу, заколишеш і рідко заколихаю, заколихаєш, док., перех. Те саме, що заколисувати. Мати над колискою. Погодувала вже, стала заколихувати, «котка» стиха співаючи, і раптом урвала спів (Головко, І, 1957, 343); В колисці плакала дитина, її намагалася заколихати дівчинка років п'яти (Мушк., Серце.., 1962, 325); Санки, мов човен на бистрині, ніби пливли тихо, швидко й плавко і, ніби колиска, заколихали молодого хлопця (Н.-Лев., IV, 1956, 150); Мир і згода заколихали її болі (Мирний, І, 1954, 231).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколихую | заколихуємо |
2 особа | заколихуєш | заколихуєте |
3 особа | заколихує | заколихують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколихуватиму | заколихуватимемо |
2 особа | заколихуватимеш | заколихуватимете |
3 особа | заколихуватиме | заколихуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заколихував | заколихували |
Жіночий рід | заколихувала | |
Середній рід | заколихувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколихуймо | |
2 особа | заколихуй | заколихуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заколихуючи | |
Минулий час | заколихувавши |