заколот
ЗАКОЛОТ, у, ч. 1. політ. Стихійне повстання, бунт. Багато розповідав [Федь] і сам - про війну-таки ж, про оту подію страшну 9 січня, про робітничі страйки, про заколоти на селах... (Головко, II, 1957, 217); Вже двічі спалахували заколоти у польському війську (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504); // Збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований в результаті таємної змови. Протягом кількох днів контрреволюційний заколот Корнілова був розгромлений (Біогр. Леніна, 1955, 175); В період фашистського заколоту в Угорщині соціалістичні країни подали одностайну підтримку революційним силам угорського народу (Рад. Укр., 6.II 1957, 1).
2. розм. Те саме, що колотнеча 2. Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Тют., Вир, 1964, 518); // Шум, галас. За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала, переходила з місця на місце та невдоволено стукала ціпком, аж посуда дзвеніла (Коцюб., І, 1955, 321); * Образно. У природі скрізь пішов нечува-ний заколот, рев, шум, тріск і скрип (Фр., IV, 1950, 337); // Метушня, сум'яття. Недавно зчинився по селах заколот. Наче в тім вулію, що димом зайде, - такий рух по селах наставав. В'яжуться люди в товариства, беруть газети, ..роблять віча (Март., Тв., 1954, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заколот | заколоти |
Родовий | заколоту | заколотів |
Давальний | заколотові, заколоту | заколотам |
Знахідний | заколот | заколоти |
Орудний | заколотом | заколотами |
Місцевий | на/у заколоті | на/у заколотах |
Кличний | заколоте | заколоти |