заколоти
ЗАКОЛОТИ1, олю, олеш, док. 1. перех. Убити, встромивши в тіло вістря холодної зброї. [Андромаха (вбігає) :] Чи ви те чули, сестри? Мій Гектор, кажуть, заколов Патрокла (Л. Укр., II, 1951, 259); // перех. Забити колієм (у 2 знач.), ножем (звичайно свиню). Чіпка на поминки [Явдохи] заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого бузівка (Мирний, І, 1949, 405); Тітці Мотрі перекажи, що я наказав, коли Червона Армія прийде, нехай кабана заколе і всіх частує (Коп., Вибр., 1953, 435).
2. неперех., перев. безос. Почати колоти (про відчуття болю, кольки). Злякався, аж у п'яти закололо! (Укр.. присл.., 1955, 214); В серці їй щось закололо, мов дрібненькими голочками (Л. Укр., III, 1952, 650); У Марії тьохнуло серце, аж закололо в грудях (Панч, II, 1956, 485).
@ Правда очі (у вічі) заколола - стало неприємно слухати правду. - Ага, не злюбила правди? Заховалася. Правда у вічі заколола, - все гнівніше і гнівніше почав Колісник (Мирний, III, 1954, 309); У ніс заколоти - перестати подобатися, стати не до вподоби, не до смаку. - Як їла хліб з остюками, то й усе добре було; а перейшла на буханці, то у ніс закололи (Мирний, І, 1949, 406).
ЗАКОЛОТИ2 див. заколювати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закололю | закололемо |
2 особа | закололеш | закололете |
3 особа | закололе | закололуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заколов | закололи |
Жіночий рід | заколола | |
Середній рід | закололо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закололімо | |
2 особа | закололи | закололіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заколовши |
заколот
ЗАКОЛОТ, у, ч. 1. політ. Стихійне повстання, бунт. Багато розповідав [Федь] і сам - про війну-таки ж, про оту подію страшну 9 січня, про робітничі страйки, про заколоти на селах... (Головко, II, 1957, 217); Вже двічі спалахували заколоти у польському війську (Тулуб, Людолови, II, 1957, 504); // Збройний виступ ворожих сил проти державної влади, організований в результаті таємної змови. Протягом кількох днів контрреволюційний заколот Корнілова був розгромлений (Біогр. Леніна, 1955, 175); В період фашистського заколоту в Угорщині соціалістичні країни подали одностайну підтримку революційним силам угорського народу (Рад. Укр., 6.II 1957, 1).
2. розм. Те саме, що колотнеча 2. Орисі після такого домашнього заколоту зробилося погано (Тют., Вир, 1964, 518); // Шум, галас. За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала, переходила з місця на місце та невдоволено стукала ціпком, аж посуда дзвеніла (Коцюб., І, 1955, 321); * Образно. У природі скрізь пішов нечува-ний заколот, рев, шум, тріск і скрип (Фр., IV, 1950, 337); // Метушня, сум'яття. Недавно зчинився по селах заколот. Наче в тім вулію, що димом зайде, - такий рух по селах наставав. В'яжуться люди в товариства, беруть газети, ..роблять віча (Март., Тв., 1954, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заколот | заколоти |
Родовий | заколоту | заколотів |
Давальний | заколотові, заколоту | заколотам |
Знахідний | заколот | заколоти |
Орудний | заколотом | заколотами |
Місцевий | на/у заколоті | на/у заколотах |
Кличний | заколоте | заколоти |
заколотити
ЗАКОЛОТИТИ див. заколочувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколочу | заколотимо |
2 особа | заколотиш | заколотите |
3 особа | заколотить | заколотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заколотив | заколотили |
Жіночий рід | заколотила | |
Середній рід | заколотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заколотімо | |
2 особа | заколоти | заколотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заколотивши |