законність
ЗАКОННІСТЬ, ності, ж. 1. чого. Абстр. ім. до законний 1, 2. Кавказький союз у своєму органі, спокійно і грунтовно заперечуючи доводи меншовиків, чудово довів цілковиту законність III з'їзду РСДРП.. (Ленін, 9, 1949, 174); Заарештованого.. мусили протягом 24 годин приставити до суду для встановлення законності його арешту (Нова іст., 1956, 17); Черниш з гордістю кидав погляди на ці символи покори [білі прапори], які наче стверджували його безмежні права, законність його волі і непереможну міць (Гончар, III, 1959, 74).
2. без додатка. Неухильне додержання закону (у 1 знач.). [Гайський:] Я сам ліберал - це вам відомо, але... законність, законність і законність! (Крот., Вибр., 1959, 496).
Соціалістична законність - суворе й неухильне додержання та виконання всіма установами, організаціями і громадянами СРСР радянських законів. Партія і уряд здійснили важливі заходи по дальшому зміцненню соціалістичної законності, охороні прав та інтересів громадян і підвищенню ролі громадськості у цій справі (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 68).
3. рідко. Те саме, що законодавство 2. Пішов би [прокурор] на завод та й попросив слова на зборах, розповів би про радянське правосуддя чи лекцію прочитав про законність (Хижняк, Невгамовна, 1961, 292).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | законність | законності |
Родовий | законності, законности | законностей |
Давальний | законності | законностям |
Знахідний | законність | законності |
Орудний | законністю | законностями |
Місцевий | на/у законності | на/у законностях |
Кличний | законносте | законності |