закоптілий
ЗАКОПТІЛИЙ, а, е, розм. Який закоптів, закоптився (у 1 знач.). [Єфрем:] Там хата далеко просторіша, але брудна вона, закоптіла та запаскуджена (Кроп., IV, 1959, 347); Зв'язковий обходить курінь, знаходить старий закоптілий чайник, який висить над вогнем, кипить (Ю. Янов., І, 1954, 229).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закоптілий | закоптіла | закоптіле | закоптілі |
Родовий | закоптілого | закоптілої | закоптілого | закоптілих |
Давальний | закоптілому | закоптілій | закоптілому | закоптілим |
Знахідний | закоптілий, закоптілого | закоптілу | закоптіле | закоптілі, закоптілих |
Орудний | закоптілим | закоптілою | закоптілим | закоптілими |
Місцевий | на/у закоптілому, закоптілім | на/у закоптілій | на/у закоптілому, закоптілім | на/у закоптілих |