закохувати
ЗАКОХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. кого. Викликати в кого-небудь почуття кохання, змушувати когось покохати. - Все згадує тебе та, згадуючи, плаче... Ти таки його в себе навсправжки закохала! (Мирний, III, 1954, 111); Гей, приваблю, зачарую. Закохаю я його, Всім, що маю, обдарую Я коханого мого!.. (Черн., Поезії, 1959, 177).
2. тільки док; кого, рідко. Пройнятися почуттям кохання до кого-небудь; покохати. А пан! ..Наглядів, клятий! панські очі! Та й ну гостинці засилать. Так і гостинців брать не хоче [жінка козака], Не хоче й пана закохать! (Шевч., II, 1963, 126).
3. кого, що, заст. Викохувати, випещувати. [Xрапко (глузуючи): ] Х-хе! Ач який мальований та цяцькований, - наче та синиця! А левержети які закохав? (Дивиться на чуба) (Мирний, V, 1955, 136).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закохую | закохуємо |
2 особа | закохуєш | закохуєте |
3 особа | закохує | закохують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закохуватиму | закохуватимемо |
2 особа | закохуватимеш | закохуватимете |
3 особа | закохуватиме | закохуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закохував | закохували |
Жіночий рід | закохувала | |
Середній рід | закохувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закохуймо | |
2 особа | закохуй | закохуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закохуючи | |
Минулий час | закохувавши |