закректати
ЗАКРЕКТАТИ, екчу, екчеш, док. 1. Почати кректати, видаючи горлові уривчасті звуки, схожі на стогін (від фізичного напруження, болю і т. ін.). - Здоров, брате Матвію!.. - вимовив [Наливайко], поставивши Шаулу на землю, аж закректали обидва (Ле, Наливайко, 1957, 165); Іван стукнув чаркою об стіл, гекнув, закректав якось химерно, потім схопився зі стільця (Н.-Лев., III, 1956, 352); * Образно. Знеможено зашипіла.. пара, вагон хоркнув, закректав і спинився (Досв., Вибр., 1959, 206).
2. Неголосно, уривчасто закричати, видаючи характерні звуки (про птахів, жаб і т. ін.). Величезними стрибками примчала зайчиха і так вдарила крука задніми ногами, що він тільки сердито закректав (Коп., Як вони.., 1961, 29).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закрекчу | закрекчемо |
2 особа | закрекчеш | закрекчете |
3 особа | закрекче | закрекчуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закректав | закректали |
Жіночий рід | закректала | |
Середній рід | закректало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закрекчімо | |
2 особа | закрекчи | закрекчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закректавши |