закресати
ЗАКРЕСАТИ, ешу, ешеш, док. 1. перех. Крешучи, видобути вогонь. * Образно. Гей, вогню закрешем З димної грози. Кулями розчешем Хмари та ліси (Ус., Дорогами.., 1951, 164).
2. неперех. Почати сліпуче виблискувати. * Образно. Наближався буремний 1917 рік. Він.. скоро-скоро мав загриміти громами, закресати блискавицями (Цюпа, Україна.., 1960, 42).
3. неперех. Почати з силою бити, ударяти по чому небудь, у щось. Тільки вряди-годи проїде самотній візник, закрешуть по бруку копита, і знову все стихне (Кол., Терен.., 1959, 360); // безос. Свинцевий град сіконув повітря. Закресало в бронзу монументів (Гончар І, 1954, 261).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закрешу | закрешемо |
2 особа | закрешеш | закрешете |
3 особа | закреше | закрешуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закресав | закресали |
Жіночий рід | закресала | |
Середній рід | закресало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закрешімо | |
2 особа | закреши | закрешіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закресавши |