закроплений
ЗАКРОПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закропити 1, 2. Моряки пильно розглядали всі три похоронні, вже так закроплені сльозами і потерті в руках, що деяких слів і розібрати було не можна (Кучер, Голод, 1961, 334); // у знач. прикм., жарт. П'яний. [Мартин:] І де тілько наш майстер подівся? ..Голову свою даю, що верне закроплений (Фр., IX, 1952, 361).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закроплений | закроплена | закроплене | закроплені |
Родовий | закропленого | закропленої | закропленого | закроплених |
Давальний | закропленому | закропленій | закропленому | закропленим |
Знахідний | закроплений, закропленого | закроплену | закроплене | закроплені, закроплених |
Орудний | закропленим | закропленою | закропленим | закропленими |
Місцевий | на/у закропленому, закропленім | на/у закропленій | на/у закропленому, закропленім | на/у закроплених |