закручений
ЗАКРУЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закрутити1 1-6, 8. Денис зубами відкрив туго закручену флягу (Гончар, III, 1959, 411); Приходимо до Христі - аж у неї і хата закручена (Мирний, III, 1954, 38); Вуса [Богучара] були старанно закручені догори (Кучер, Чорноморці, 1956, 71); // закручено, безос. присудк. сл. Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті (Мал., Звенигора, 1959, 91).
2. у знач. прикм. Звивистий, з багатьма поворотами. Лука слалася, як скатерть, понад берегом закрученої річки (Н.-Лев., IV, 1956, 104).
3. у знач. прикм., перен. Хитромудрий, вигадливий або пишномовний. Висловлюючись закрученими зворотами канцелярських паперів, доповнюючи свої слова закругленими, пластичними рухами, він умів заставити слухати (Коп., Вибр., 1948, 15); // Химерний, складний. Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі. Ряса його розвівалась по кімнаті, як крила (Донч., III, 1956, 94).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закручений | закручена | закручене | закручені |
Родовий | закрученого | закрученої | закрученого | закручених |
Давальний | закрученому | закрученій | закрученому | закрученим |
Знахідний | закручений, закрученого | закручену | закручене | закручені, закручених |
Орудний | закрученим | закрученою | закрученим | закрученими |
Місцевий | на/у закрученому, закрученім | на/у закрученій | на/у закрученому, закрученім | на/у закручених |