закріпляючий
ЗАКРІПЛЯЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до закріпляти.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закріпляючий | закріпляюча | закріпляюче | закріпляючі |
Родовий | закріпляючого | закріпляючої | закріпляючого | закріпляючих |
Давальний | закріпляючому | закріпляючій | закріпляючому | закріпляючим |
Знахідний | закріпляючий, закріпляючого | закріпляючу | закріпляюче | закріпляючі, закріпляючих |
Орудний | закріпляючим | закріпляючою | закріпляючим | закріпляючими |
Місцевий | на/у закріпляючому, закріпляючім | на/у закріпляючій | на/у закріпляючому, закріпляючім | на/у закріпляючих |