закудкудакати
ЗАКУДКУДАКАТИ, закудкудачу, закудкудачеш і закудкудакаю, закудкудакаєш, док. Почати кудкудакати. Залопотівши крильцями, над хатою звилися голуби, закудкудакали кури (Довж., Зач. Десна, 1957, 470); * Образно. -З чим пиріжки, тьотю? З печінкою? - Іди, йди, знаємо таких! - закудкудакала спекулянтка (Мик., II, 1957, 332).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закудкудачу | закудкудачемо |
2 особа | закудкудачеш | закудкудачете |
3 особа | закудкудаче | закудкудачуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закудкудакав | закудкудакали |
Жіночий рід | закудкудакала | |
Середній рід | закудкудакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закудкудачімо | |
2 особа | закудкудачи | закудкудачіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закудкудакавши |