закуска
ЗАКУСКА, и, ж. 1. Дія за знач. закушувати2. То було перед обідом, за закускою. А що то було за обідом? (Мирний, III, 1954, 288); Дід згадав про горілку, а чорт зараз і частує і на закуску тягне із сумки печену качку і пшеничний пухлий буханець (Стор., І, 1957, 87).
@ На закуску - на закінчення. [Ревека (бере гвинтівку): ] Давай. Ударю на закуску. (Стріляє) (Мик., І, 1957, 247).
2. Легкі страви, звичайно холодні, що їх їдять перед обідом для збудження апетиту. Стіл був заставлений всякими стравами - шинка під турецьким флагом і індик під італійським, холодні закуски (Коцюб., III, 1956, 412); Принесли легкої закуски, фруктів і охолодженого вина (Сміл., Сад, 1952, 131); // Те, чим закушують, заїдають що-небудь випите (вино, горілку і т. ін.). На столі була закуска - чехоня й хліб. Усі пили й їли (Гр., І, 1963, 312); Видно, вже було по вечері, бо стіл був заставлений тільки різного роду винами, лікерами та купами закусок - усякого солодкого печива (Фр., І, 1955, 318).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закуска | закуски |
Родовий | закуски | закусок |
Давальний | закусці | закускам |
Знахідний | закуску | закуски |
Орудний | закускою | закусками |
Місцевий | на/у закусці | на/у закусках |
Кличний | закуско | закуски |