закіптявілий
ЗАКІПТЯВІЛИЙ, а, е. Укритий кіптявою. Перед ним стояв на вогнищі закіптявілий казанок (Донч., IV, 1957, 345); Закіптявілий, чорний, розхристаний, він щось гукав звідти Ониськові Артемовичу (Гончар, Новели, 1949, 99).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закіптявілий | закіптявіла | закіптявіле | закіптявілі |
Родовий | закіптявілого | закіптявілої | закіптявілого | закіптявілих |
Давальний | закіптявілому | закіптявілій | закіптявілому | закіптявілим |
Знахідний | закіптявілий, закіптявілого | закіптявілу | закіптявіле | закіптявілі, закіптявілих |
Орудний | закіптявілим | закіптявілою | закіптявілим | закіптявілими |
Місцевий | на/у закіптявілому, закіптявілім | на/у закіптявілій | на/у закіптявілому, закіптявілім | на/у закіптявілих |