заладити
ЗАЛАДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. 1. Налагодити, спорядити. - Я би вас одно просив, дєдику, - мовив далі Василь. - Я заладжу візок, сідайте, поїдемо до Жаб'я (Фр., IV, 1950, 411).
2. перен. Уладнати (справи і т. ін.). Люба мамочко! ..Так от я.. хочу на який час тут у Києві зостатись, бо вже не знаю, коли я в нього навернуся другий раз, а тут ще далеко не всі справи з плеядою заладила (Л. Укр., V, 1956, 28).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заладжу | заладимо |
2 особа | заладиш | заладите |
3 особа | заладить | заладять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заладив | заладили |
Жіночий рід | заладила | |
Середній рід | заладило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заладьмо | |
2 особа | заладь | заладьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заладивши |