залеглий
ЗАЛЕГЛИЙ, а, е. Який лежить непорушно тривалий час. * Образно. Чи день, чи місяць був, чи рік - Я забував допевний [справжній] лік. Не мав надії, що зроню З очей залеглу порошню. Аж чую - люди увійшли До мене - волю принесли... (Граб., І, 1959, 409); // у знач. ім. залеглі, лих, мн. Ті, що лягли на землю, сховавшись, причаївшись. Кілька снарядів - один за одним - грякнули на огородах, зовсім уже недалеко від цепу залеглих (Гончар, Таврія.., 1957, 611).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | залеглий | залегла | залегле | залеглі |
Родовий | залеглого | залеглої | залеглого | залеглих |
Давальний | залеглому | залеглій | залеглому | залеглим |
Знахідний | залеглий, залеглого | залеглу | залегле | залеглі, залеглих |
Орудний | залеглим | залеглою | залеглим | залеглими |
Місцевий | на/у залеглому, залеглім | на/у залеглій | на/у залеглому, залеглім | на/у залеглих |