заметільний
ЗАМЕТІЛЬНИЙ, а, е. Із заметіллю, заметілями. Серед заметільної лютневої ночі Максим прокинувся від гуркоту грому (Рибак, Час.., 1960, 137).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заметільний | заметільна | заметільне | заметільні |
Родовий | заметільного | заметільної | заметільного | заметільних |
Давальний | заметільному | заметільній | заметільному | заметільним |
Знахідний | заметільний, заметільного | заметільну | заметільне | заметільні, заметільних |
Орудний | заметільним | заметільною | заметільним | заметільними |
Місцевий | на/у заметільному, заметільнім | на/у заметільній | на/у заметільному, заметільнім | на/у заметільних |