замешкувати
ЗАМЕШКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМЕШКАТИ, аю, аєш, док. 1. неперех., розм. Поселятися де-небудь чи в когось. В кімнаті, в якій траплялося замешкувати Тютюнникові, ..він завжди надвішував у бронзовій оправі півметрового розміру портрет Наполеона І (Вишня, І, 1956, 271); Якоб пішов на схід. У маленькому Хогсварті жили родичі його покійної дружини, він замешкав у них (Загреб., Європа 45, 1959, 319).
2. перех., діал. Займати під житло. Дальші дві комнаті [кімнати] замешкували якісь панночки (Стеф., II, 1953, 14); Три з них [кімнат] замешкували господиня, її сестра Марія Василівна і дочка господині Сашенька (Гжицький, Вел. надії, 1963, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замешкую | замешкуємо |
2 особа | замешкуєш | замешкуєте |
3 особа | замешкує | замешкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замешкуватиму | замешкуватимемо |
2 особа | замешкуватимеш | замешкуватимете |
3 особа | замешкуватиме | замешкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замешкував | замешкували |
Жіночий рід | замешкувала | |
Середній рід | замешкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замешкуймо | |
2 особа | замешкуй | замешкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замешкуючи | |
Минулий час | замешкувавши |