замиканий
ЗАМИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до замикати 1. В огородах, садках і полях, ба навіть у погано замиканих бойківських хатах ніщо не було певне перед їх хапу-щими пальцями (Фр., III, 1950, 44); // замикано, безос. присудк. сл. Ну, Рустем - той не швидко поверне з роботи, бо кав'ярню замикано пізно (Коцюб., II, 1955, 136).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замиканий | замикана | замикане | замикані |
Родовий | замиканого | замиканої | замиканого | замиканих |
Давальний | замиканому | замиканій | замиканому | замиканим |
Знахідний | замиканий, замиканого | замикану | замикане | замикані, замиканих |
Орудний | замиканим | замиканою | замиканим | замиканими |
Місцевий | на/у замиканому, замиканім | на/у замиканій | на/у замиканому, замиканім | на/у замиканих |