замилуваний
ЗАМИЛУВАНИЙ, а, е. Сповнений замилування, який замилувався. Стояв [Коропов] .., замилуваний нею. Любка вичікуюче мовчала (Земляк, Гнівний Стра-тіон, 1960, 161); // Який виражає замилування, захоплення. Замилувана посмішка вибивається з-під старечих брів (Кач., II, 1958, 399).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замилуваний | замилувана | замилуване | замилувані |
Родовий | замилуваного | замилуваної | замилуваного | замилуваних |
Давальний | замилуваному | замилуваній | замилуваному | замилуваним |
Знахідний | замилуваний, замилуваного | замилувану | замилуване | замилувані, замилуваних |
Орудний | замилуваним | замилуваною | замилуваним | замилуваними |
Місцевий | на/у замилуваному, замилуванім | на/у замилуваній | на/у замилуваному, замилуванім | на/у замилуваних |