замовклий
ЗАМОВКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до замовкнути. Де юрби, замовклі од величі слова, Де рокіт стривожених зал? (Бажан, Роки, 1957, 201); Вже біг [Богучар] поруч прапороносця до замовклих гармат (Кучер, Чорноморці, 1956, 38); Жаль.. Вас, недоспівані мої, ви - чисті пісні замовклі (У. Кравч., Вибр., 1958, 36)
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замовклий | замовкла | замовкле | замовклі |
Родовий | замовклого | замовклої | замовклого | замовклих |
Давальний | замовклому | замовклій | замовклому | замовклим |
Знахідний | замовклий, замовклого | замовклу | замовкле | замовклі, замовклих |
Орудний | замовклим | замовклою | замовклим | замовклими |
Місцевий | на/у замовклому, замовклім | на/у замовклій | на/у замовклому, замовклім | на/у замовклих |
замовкнути
ЗАМОВКНУТИ див. замовкати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замовкну | замовкнемо |
2 особа | замовкнеш | замовкнете |
3 особа | замовкне | замовкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замовк | замовкли |
Жіночий рід | замовкла | |
Середній рід | замовкло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замовкнімо | |
2 особа | замовкни | замовкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | замовкши |