запалахкотіти
ЗАПАЛАХКОТІТИ, очу, отиш і рідко ЗАПАЛАХКОТАТИ, очу, очеш, док., розм. Почати палахкотіти, палахкотати. Могуче світло, що наповнювало хату Зелепуги, нараз величезними кровавими язиками вискочило на стріху.., обхопило цілу хату, котра відразу запалахкотіла (Фр., II, 1950, 236); Я почервоніла й відчула, як запалахкотіли мої щоки (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 92); Дикий гнів запалахкотів у його нутрі (Коб., II, 1956, 201).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запалахкочу | запалахкотимо |
2 особа | запалахкотиш | запалахкотите |
3 особа | запалахкотить | запалахкотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запалахкотів | запалахкотіли |
Жіночий рід | запалахкотіла | |
Середній рід | запалахкотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запалахкотімо | |
2 особа | запалахкоти | запалахкотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запалахкотівши |