запалювання
ЗАПАЛЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. запалювати 1, 2. Заслінка [протипожежна] захищає фільм від запалювання тільки при зупинці електродвигуна (Пересувні кінопр., 1959, 21).
2. спец. Пристрій, що викликає спалах горючої суміші у двигунах внутрішнього згоряння. Ще не бувало такого випадку, щоб Мирон коли-небудь довіз Чумака додому без пригод. То відмовить запалювання, то скати спустять, то ресора лусне (Збан., Переджнив'я, 1960, 79); Він [водій] устиг ще повернути ключ, вимкнути запалювання... (Ле, Право.., 1957, 199).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запалювання | запалювання |
Родовий | запалювання | запалювань |
Давальний | запалюванню | запалюванням |
Знахідний | запалювання | запалювання |
Орудний | запалюванням | запалюваннями |
Місцевий | на/у запалюванні | на/у запалюваннях |
Кличний | запалювання | запалювання |