запарник
ЗАПАРНИК, а, ч., спец. Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь. На кожній фермі є кормокухня, обладнана запарниками та іншими потрібними машинами (Колг. Укр., 4, 1957, 3); Ярослав не відає, на який рахунок прийняти оце щире зізнання, - на свій особистий чи на всю злагоджену колону кормопереробних машин з бункерами, транспортерами, ..запарниками (Вол., Місячне срібло, 1961, 247).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запарник | запарники |
Родовий | запарника | запарників |
Давальний | запарникові, запарнику | запарникам |
Знахідний | запарник | запарники |
Орудний | запарником | запарниками |
Місцевий | на/у запарнику | на/у запарниках |
Кличний | запарнику | запарники |