запаршивілий
ЗАПАРШИВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до запаршивіти. В загороді [збилися] ..нужденні корівки, миршаві захарчовані свині й поросята, запаршивілі, з обстриженою вовною вівці (Кол., На фронті.., 1959, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запаршивілий | запаршивіла | запаршивіле | запаршивілі |
Родовий | запаршивілого | запаршивілої | запаршивілого | запаршивілих |
Давальний | запаршивілому | запаршивілій | запаршивілому | запаршивілим |
Знахідний | запаршивілий, запаршивілого | запаршивілу | запаршивіле | запаршивілі, запаршивілих |
Орудний | запаршивілим | запаршивілою | запаршивілим | запаршивілими |
Місцевий | на/у запаршивілому, запаршивілім | на/у запаршивілій | на/у запаршивілому, запаршивілім | на/у запаршивілих |