запиняти
ЗАПИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАПИНИТИ, иню, иниш, док., перех., діал. Зупиняти, спиняти. Ніщо їх [козаків] не запиняло (Стор., І, 1957, 264); - Запини! - волав піхотинець, відчайдушно скубучи коневі гриву. - Запини, запини! (Гончар, І, 1954, 64); // Припиняти. Що ж наші сили піднесе, Запинить нам дошкульні муки? (Граб., І, 1959, 160).
Запиняти дорогу кому - заступати, перетинати шлях кому-небудь. Сплетені вусиками лози запиняють йому дорогу (Коцюб., І, 1955, 206); - Стій, бабо, стій! - наставляючи проти неї руки, запинив їй дорогу жандар (Мирний, IV, 1955, 376).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запиняю | запиняємо |
2 особа | запиняєш | запиняєте |
3 особа | запиняє | запиняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запинятиму | запинятимемо |
2 особа | запинятимеш | запинятимете |
3 особа | запинятиме | запинятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запиняв | запиняли |
Жіночий рід | запиняла | |
Середній рід | запиняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запиняймо | |
2 особа | запиняй | запиняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запиняючи | |
Минулий час | запинявши |