заплаканий
ЗАПЛАКАНИЙ, а, е. Із слідами сліз, змочений сльозами; розпухлий, почервонілий від плачу (про обличчя, очі). Софія закрила вид щільним вуалем, бо мала змарнілий вид і червоні, заплакані очі (Л. Укр., III, 1952, 539); На вогневу по бездротовому телеграфу уже полетіла звістка, ..що в тилах мінометників спить на канапі смертельно втомлена, заплакана дівчина - суджена Брянського (Гончар, III, 1959, 191); * Образно. Не раз прокидалися уночі батьки і припадали до заплаканих вікон старими очима... (Мик., II, 1957, 9).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заплаканий | заплакана | заплакане | заплакані |
Родовий | заплаканого | заплаканої | заплаканого | заплаканих |
Давальний | заплаканому | заплаканій | заплаканому | заплаканим |
Знахідний | заплаканий, заплаканого | заплакану | заплакане | заплакані, заплаканих |
Орудний | заплаканим | заплаканою | заплаканим | заплаканими |
Місцевий | на/у заплаканому, заплаканім | на/у заплаканій | на/у заплаканому, заплаканім | на/у заплаканих |