заплетений
ЗАПЛЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплести 1-4. Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою, як мишачий хвостик (Стеф., І, 1949, 96); Коні боязко хропли, стріпували червоними стрічками, що були рясно заплетені в їхні гриви (Кучер, Чорноморці, 1956, 562); Темніли круто заплетені високі тини (Жур., Звич. турботи, 1960, 41); Молодий коваль скрадався до заплетеного хмелем будинку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 339); // Огороджений плетеним тином. Село. Управоруч хата, навкруги город, заплетений лозою (Кроп., І, 1958, 59); // заплетено, безос. присудк. сл. Коси в нього [отця Олексія] вже сивенькі, заплетено їх ззаду в тоненьку косичку, з якої стирчить кінчик кісника (Мик., Кадильниця, 1959, 59).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заплетений | заплетена | заплетене | заплетені |
Родовий | заплетеного | заплетеної | заплетеного | заплетених |
Давальний | заплетеному | заплетеній | заплетеному | заплетеним |
Знахідний | заплетений, заплетеного | заплетену | заплетене | заплетені, заплетених |
Орудний | заплетеним | заплетеною | заплетеним | заплетеними |
Місцевий | на/у заплетеному, заплетенім | на/у заплетеній | на/у заплетеному, заплетенім | на/у заплетених |