заплющений
ЗАПЛЮЩЕНИЙ, а, е, у сполуч. із сл . око, очі. Дієпр. пас. мин. ч. до заплющити. Гурток пасажирів дрімає з заплющеними й видющими очима (Вас., І, 1959, 354); Бачить вона синові навіки заплющені очі, і серце, пробите кулями навиліт, і зелений колос, що виріс з його тіла на моравській долині (Мал., Звенигора, 1959, 326).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заплющений | заплющена | заплющене | заплющені |
Родовий | заплющеного | заплющеної | заплющеного | заплющених |
Давальний | заплющеному | заплющеній | заплющеному | заплющеним |
Знахідний | заплющений, заплющеного | заплющену | заплющене | заплющені, заплющених |
Орудний | заплющеним | заплющеною | заплющеним | заплющеними |
Місцевий | на/у заплющеному, заплющенім | на/у заплющеній | на/у заплющеному, заплющенім | на/у заплющених |