заповзятість
ЗАПОВЗЯТІСТЬ, тості, ж. Влястивість за знач. заповзятий. Намірялася [Барбара] прихильністю жіночою втихомирити Наливайка, а заповзятість його звитяжну одягти в кунтуш польського шляхтича (Ле, Наливайко, 1957, 285); Радився [Корній Іванович] з давніми друзями, як спрямувати дальшу освіту вихованців школи, що з такою заповзятістю взялися до роботи на фермі (Вол., Місячне срібло, 1961, 294).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заповзятість | заповзятості |
Родовий | заповзятості, заповзятости | заповзятостей |
Давальний | заповзятості | заповзятостям |
Знахідний | заповзятість | заповзятості |
Орудний | заповзятістю | заповзятостями |
Місцевий | на/у заповзятості | на/у заповзятостях |
Кличний | заповзятосте | заповзятості |