запримовляти
ЗАПРИМОВЛЯТИ, яю, яєш, док. Почати примовляти (див. примовляти1). Ще на подвір'ї весело запримовляв [Шугалія], закланявся, мало не скидаючи шапки (Кучер, Трудна любов, 1960, 318).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запримовляю | запримовляємо |
2 особа | запримовляєш | запримовляєте |
3 особа | запримовляє | запримовляють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запримовляв | запримовляли |
Жіночий рід | запримовляла | |
Середній рід | запримовляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запримовляймо | |
2 особа | запримовляй | запримовляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запримовлявши |