запроторитися
ЗАПРОТОРИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Загубитися, пропасти де-небудь. - Де, каже, запроторилась та.. ступайка, що ніяк оце не надибаю (Вовчок, VI, 1956, 282).
2. Піти куди-небудь далеко, десь подітися. Запроторившись аж так далеко, Михайлик, необачний, несподівано врубався в гущину ворогів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 390).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запроторюся | запроторимося |
2 особа | запроторишся | запроторитеся |
3 особа | запроториться | запроторяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запроторився | запроторилися |
Жіночий рід | запроторилася | |
Середній рід | запроторилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запротормося | |
2 особа | запроторся | запротортеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запроторившись |