запряжений
ЗАПРЯЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запрягти 1. Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Стор., І, 1957, 77); Під'їхали сани, запряжені високими сухоребрими кіньми (Кочура, Зол. грамота, 1960, 394); Коник, запряжений у лінійку, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух (Тют.. Вир, 1964, 73); //Який запрігся. Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Стельмах, I, 1962, 125).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запряжений | запряжена | запряжене | запряжені |
Родовий | запряженого | запряженої | запряженого | запряжених |
Давальний | запряженому | запряженій | запряженому | запряженим |
Знахідний | запряжений, запряженого | запряжену | запряжене | запряжені, запряжених |
Орудний | запряженим | запряженою | запряженим | запряженими |
Місцевий | на/у запряженому, запряженім | на/у запряженій | на/у запряженому, запряженім | на/у запряжених |