запрясти
ЗАПРЯСТИ, яду, ядеш; мин. ч. запряв, ла, ло; док., перех. 1. Почати прясти. * Образно. - Тебе в тому Запорожжі небезпремінно Язиканем чи Брехачкою назвали б - Запряла свою нитку, - махнув рукою на дружину (Стельмах, Правда.., 1961, 130).
2. перен. Затягти, заплести густою сіткою чого-небудь. Вся долина була заснована великими клаптями туману.. Здавалось, що то працьовиті павуки запряли її за ніч усю прозорим срібним павутинням (Гжицький, Опришки, 1962, 83).
3. Заробити прядінням. - Отак, мосьпане, що як запряде стара шматок хліба, то й їм (Полт., Повість.., 1960, 113).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запряду | запрядемо |
2 особа | запрядеш | запрядете |
3 особа | запряде | запрядуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запряв | запряли |
Жіночий рід | запряла | |
Середній рід | запряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запрядімо | |
2 особа | запряди | запрядіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запрявши |