запустувати
ЗАПУСТУВАТИ1, ую, уєш, док. Почати пустувати, гратися. І в церкві вже не запустує [дитина] і ні до кого не заговорить, та все молиться, та поклони б'є (Кв.-Осн., II, 1956, 25).
ЗАПУСТУВАТИ2, ує, док. Лишитися пустим, незайнятим. Він чув ввечері домашню розмову, якийсь там шмат землі запустував, от би гречкою засіяти (Збан., Сеспель, 1961, 426).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запустую | запустуємо |
2 особа | запустуєш | запустуєте |
3 особа | запустує | запустують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запустував | запустували |
Жіночий рід | запустувала | |
Середній рід | запустувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запустуймо | |
2 особа | запустуй | запустуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запустувавши |