запухлий
ЗАПУХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запухнути, запухти. Домна з запухлим від сліз видом, сидячи на призьбі, годувала дитину (Коцюб., І, 1955, 123); На сірих ряднах лежав Гордій, весь в крові, запухлий і не пізнати було, чи дихає він, чи ні (Ірчан, II, 1958, 33); Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, непорозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі (Гончар, II, 1959, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запухлий | запухла | запухле | запухлі |
Родовий | запухлого | запухлої | запухлого | запухлих |
Давальний | запухлому | запухлій | запухлому | запухлим |
Знахідний | запухлий, запухлого | запухлу | запухле | запухлі, запухлих |
Орудний | запухлим | запухлою | запухлим | запухлими |
Місцевий | на/у запухлому, запухлім | на/у запухлій | на/у запухлому, запухлім | на/у запухлих |