запізнюватися
ЗАПІЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ЗАПІЗНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗАПІЗНИТИСЯ, ізнюся, ізнишся, док. 1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батькову фуфайку, сідав коло Жука під ганком (Кучер, Пов. і опов., 1949, 27); [Юля:] На виставу я ще ніколи не запізнювалася (Мороз, П'єси, 1959, 212); Хто на роботу запізнився, той голий в будяки лягав, хто з отаманом посварився, той глини повен рот дістав (Фр., XIII, 1954, 108); Поїзд запізнився на дві години, і вони чекали віддалік від станції (Томч., Готель.., 1960, 117); // Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж треба. - Якось ви одного разу запізнилися по службі та й зосталися переночувати у волості... (Мирний, IV, 1955, 377); Князь Володимир за Дніпром на вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору самотній опинився (Л. Укр., І, 1951, 469).
2. з чим. Виконувати що-небудь пізніше, ніж треба; не встигати зробити щось своєчасно. Згадав про гроші і соромно мені стало, що так запізнився з пересилкою (Коцюб., III, 1956, 440); Навколо тиша така. Тільки десь оддалік дзвеніла коса - хтось запізнився з жнивами (Головко, І, 1957, 111).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запізнююся | запізнюємося |
2 особа | запізнюєшся | запізнюєтеся |
3 особа | запізнюється | запізнюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запізнюватимуся | запізнюватимемося |
2 особа | запізнюватимешся | запізнюватиметеся |
3 особа | запізнюватиметься | запізнюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запізнювався | запізнювалися |
Жіночий рід | запізнювалася | |
Середній рід | запізнювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запізнюймося | |
2 особа | запізнюйся | запізнюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запізнюючись | |
Минулий час | запізнювавшись |