запітнілий
ЗАПІТНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запітніти. Як хороше поторкати запітнілу клямку дверей і почути у відповідь з хати шамотню і тупіт босих ніг дружини (Стельмах, Хліб.., 1959, 386); В батька - лице широке, добре, запітніле з дороги, брови густі, надщерблені, ніс хижкуватий. з горбочком (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 115).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запітнілий | запітніла | запітніле | запітнілі |
Родовий | запітнілого | запітнілої | запітнілого | запітнілих |
Давальний | запітнілому | запітнілій | запітнілому | запітнілим |
Знахідний | запітнілий, запітнілого | запітнілу | запітніле | запітнілі, запітнілих |
Орудний | запітнілим | запітнілою | запітнілим | запітнілими |
Місцевий | на/у запітнілому, запітнілім | на/у запітнілій | на/у запітнілому, запітнілім | на/у запітнілих |