зараз
ЗАРАЗ, присл. 1. також з част . же, таки. В той самий момент; негайно. - Пійдіть [підіть] гінця мені кликніте. До мене зараз щоб прийшов (Котл., І, 1952, 79); - Марто! Марто! - покликав старий. -Зараз! - одкликнулась Гапка (Вовчок, VI, 1956, 238); Нащо вичікувати тії.. «три дні», а не вийти зараз таки в перший день, ледве сторожа хоч трошки одхилить двері?.. (Л. Укр., V, 1956, 435); - Кіт на полицю зараз же стрибнув, Бо там давненько був (Гл., Вибр., 1951, 107); - Гайда до управителя зараз, нехай телеграму в Петербург б'є (Головко, II, 1957, 220); // Найближчим часом, дуже скоро. - Я на хвилиночку, мамо... Я зараз і вернуся (Мирний, IV, 1955, 288); З дому чути тихий стук посуди, Клаптик пісні з поля прилетів... І здається: зараз гість прибуде Із далеких та ясних країв (Рильський, І, 1960, 139).
2. У даний час, тепер. Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз закордоном, а не в Чернігові, куди адресовані були запросини (Коцюб., III, 1956, 363); Ми в човні з тобою знову на Дніпрі. І тече ласкава мрійна хвиль габа, ой, колись кривава, зараз - голуба (Сос., II, 1958, 318); // Тільки що (про подію, що відбулась недавно). - Вже давно пора кінчати ваших турків. - Та я оце.. зараз віддав картину. Цілий день з нею морився (Ю. Янов., II, 1958, 120).
3. розм. З першого погляду, моментально, відразу. А се ж хатина знайомої дівчини Мар'яни, - Павлусь зараз пізнав (Л. Укр., III, 1952, 492); // Не гаючи часу, зразу ж. Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало, І бенкет зараз підняли (Греб., І, 1957, 51); Як вернулась Маруся разом з Василем, то зараз заходилась платки подавати (Григ., Вибр., 1959, 38).
4. розм. Зразу після чого-небудь. Зараз по новому році приїздить до мене в гостину Боровик з жінкою (Коцюб., III, 1956, 127); В газеті був видрукуваний його перший допис, що вкинув на пошті ще зараз по приїзді (Головко, II, 1957, 125).
5. також з част. же, таки, розм. Близько біля чого-небудь, поряд з чимось. Зараз за током, коло самого панського садка, молодиці на сонці били на бительнях і тіпали коноплі (Н.-Лев., II, 1956, 184); Тимко.. дивиться замріяно на вогонь. Зараз же за вогнем у степу зяє чорне провалля ночі, яке гасить літаючі іскри (Тют., Вир, 1964, 15).
ЗАРАЗ, присл., розм. За один раз, зразу, одночасно. - Хіба не чули? Видудлив [Роман] учора зараз вісімсот грамів коньяку..! (Коз., Сальвія, 1959, 96).
зараза
ЗАРАЗА, и, ж. 1. Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. «Рідная голубонько, серденько-паньматко! Одпусти в село мене поховать дитятко!» Пані як розходиться, - зразу до одказу: «Ти сюди ще, каже їй, занесеш заразу!» (Щог., Поезії, 1958, 152); - Ваш виноградник заражений, на корінцях зараза, вона може перейти на сусідні виноградники,... (Коцюб., І, 1955, 217); Носили [батьки] до церкви хворих дітей, причащали з одної ложечки - розкидали заразу по всьому селу... (Крот., Сини.., 1948, 26).
2. заст. Епідемічна хвороба, епідемія. Від зарази скот попух (Фр., XI, 1952, 224); Минуло сто літ, - на могилах людей, що погинули від зарази, ярий моріг зазеленів, а нащадки їх спокійно ходили по горах-полонинах (Л. Укр., III, 1952, 550).
3. перен. Що-небудь негативне, що може поширюватися, перейматися. Єдиним класом в Росії, якому не вдалося прищепити зарази шовінізму, є пролетаріат (Ленін, 21, 1950, 278).
4. ч. і ж., розм. Уживається як лайливе слово. - Я її [Домаху], заразу, застрелю отут! (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 160).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зараза | зарази |
Родовий | зарази | зараз |
Давальний | заразі | заразам |
Знахідний | заразу | зарази, зараз |
Орудний | заразою | заразами |
Місцевий | на/у заразі | на/у заразах |
Кличний | заразо | зарази |