заручиновий
ЗАРУЧИНОВИЙ, а, е, діал. Стос. до заручин. Вінок на її гарній артистичній голові походить від мене і в наш заручиновий вінок, замість персня (Коб., III, 1956, 400); Після всіх церемоній гості й господарі засіли до столу, випили ще по добрій чарці, закусили і почали співати заручинової пісні (Гжицький, Опришки, 1962, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заручиновий | заручинова | заручинове | заручинові |
Родовий | заручинового | заручинової | заручинового | заручинових |
Давальний | заручиновому | заручиновій | заручиновому | заручиновим |
Знахідний | заручиновий, заручинового | заручинову | заручинове | заручинові, заручинових |
Орудний | заручиновим | заручиновою | заручиновим | заручиновими |
Місцевий | на/у заручиновому, заручиновім | на/у заручиновій | на/у заручиновому, заручиновім | на/у заручинових |