заскніти
ЗАСКНІТИ, ію, ієш, док. 1. Втратити здатність до дальшого розвитку, удосконалення. Клопочися коло його [господарства]... так і пройде вік, так і заскніє життя! (Мирний, IV, 1955, 69); Невже заскніло в ньому все те, без чого не став би він чудовим лікарем, сміливим хірургом? (Шовк., Людина.., 1962, 296).
2. розм. Почати щеміти від туги, жалю. - Не інакше, - подумали в гурті, - згадав [Мосашвілі] оце, що в нього сина нема, самі дочки, от і заскніло серце (Головко, І, 1957, 279).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заскнію | заскніємо |
2 особа | заскнієш | заскнієте |
3 особа | заскніє | заскніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заскнів | заскніли |
Жіночий рід | заскніла | |
Середній рід | заскніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заскніймо | |
2 особа | заскній | заскнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заскнівши |