засланий
ЗАСЛАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мнн. ч. до заслати1. Вечорами приходила з сусідньої дачі кучерява курсистка, заслана звідкись (Коцюб., II, 1955, 219); - Треба перевірити Яська - вставив я своє слово. - Може, він Борисом засланий до нас, щоб пронюхувати (Чаб., Катюша, 1960, 53); Я зараз же передивився заслану Вами «Думу про військо Ігореве» (Мирний, V, 1955, 428); // у знач. ім. засланий, ного, ч. Те саме, що засланець.
ЗАСЛАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заслати2. Дивлюся, я через двері, - стіл засланий скатеркою, на столі пляшка й чарка (Н.-Лев., II, 1956, 20); Вони мовчки спустилися по широких сходах, засланих м'якими килимовими доріжками (Мик., II, 1957, 392); Заслані полудою очі під ту страшну різанину не розгляділи б, де свій, де чужий (Мирний, II, 1954, 259); // заслано, безос. присудк. сл. Середина куреня.. В глибині ліжко з дровеняк заслано воловою шкурою (К.-Карий, II, 1960, 267).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засланий | заслана | заслане | заслані |
Родовий | засланого | засланої | засланого | засланих |
Давальний | засланому | засланій | засланому | засланим |
Знахідний | засланий, засланого | заслану | заслане | заслані, засланих |
Орудний | засланим | засланою | засланим | засланими |
Місцевий | на/у засланому, засланім | на/у засланій | на/у засланому, засланім | на/у засланих |