заслонений
ЗАСЛОНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заслонити. Стояв палац у долині над рікою, заслонений з півночі високою зеленою горою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35); Обідали на веранді, заслоненій від сонця диким виноградом (Дмит., Наречена, 1959, 32); Зітхав Іван, сидячи.. і з якоюсь тривогою позираючи в неясну далечину, заслонену напівпрозірчастою ранньою мглою (Фр., III, 1950, 148); Мотря відразу ж кинулась до вікна і поправила ряднину, якою воно було заслонене (Мур., Бук. повість, 1959, 105).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заслонений | заслонена | заслонене | заслонені |
Родовий | заслоненого | заслоненої | заслоненого | заслонених |
Давальний | заслоненому | заслоненій | заслоненому | заслоненим |
Знахідний | заслонений, заслоненого | заслонену | заслонене | заслонені, заслонених |
Орудний | заслоненим | заслоненою | заслоненим | заслоненими |
Місцевий | на/у заслоненому, заслоненім | на/у заслоненій | на/у заслоненому, заслоненім | на/у заслонених |